Святий Василій вірив, що ніхто не спасається самотужки: шлях до Бога проходить разом з іншими, ділячись дарами. Василій наголошує на важливості єдності як гармонії в різноманітності. Він також навчає, що спільнота має бути видимим знаком Євангелія, показуючи світові, що можна жити в єдності. У ній людина молиться, розпізнає та служить.
«Аскетична Спілнота, як і Вселенська Церква, є Містичним Тілом, головою якого є не людський авторитет, не лише Святе Письмо, не лише Правило громади як таке, а Втілене та Живе Слово, тобто Господь наш Ісус Христос, який обіцяв бути Еммануїлом (єврейською «Бог з нами») зі своїми учнями, як чоловіками, так і жінками, у всі часи, постійно оживляючи їх харизмами Святого Духа, Душею свого Містичного Тіла: як вселенську Церкву, так і аскетичне братство. Імператив Великого Доручення стосується обох: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи… і ось Я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28:19-20)».
Сторінка XIX, цитата взята з: Листи славетного святого Василія Кесарійського – Епістолярій – Видання, Сестри Чину святого Василія Великого, 2021